➤ Існує велика ймовірність утворення стійких сполук, що можуть накопичуватися в організмі та проявляти токсичний ефект. 

➤ Потрапляючи в шлунок солі Th гідролізується з утворенням нерозчинного гідроксида і виводиться з організму. 

➤ Потрапляння в організм торієвих препаратів для лікування печінки та селезінки (торотраст) викликає захворювання кровоносної системи, призводить до виникнення пухлин. 

➤  Потрапляння в організм у вигляді ін’єкцій Th осаджує протеїн, який закупорює капіляри.

➤ Концентрування в кістковій тканині призводить до тривалого опромінення.

➤ Надлишкова кількість може викликати появу карцином, порушення хімічної структури ДНК та патологій внаслідок іонізуючого опромінення. 

-

-

➤ Використовується в радіоізотопних діагностичних оглядах та етіотропних методах лікування захворювань.

➤ Характерна антибактеріальна дія у стоматологічній практиці.

➤ Діоксид торію набув застосування у медичній радіології у вигляді  рентгеноконтрастної  речовини.

➤ Викликає фарингальний рефлекс, вертіго, онкопатології респіраторних шляхів.

➤ Один із ізотопів Th - мезоторій – переважно локалізується у кістковій тканині (робітниці лакофарбового виробництва отримували за рік 10 мг мезоторія).

➤ Антидот: Симптоматична терапія.

➤ Торій використовується в атомній енергетиці як сировина для первинного ядерного палива.

➤ Th нестійкий до корозії.

➤ Th значно підвищує стійкість сплавів для реактивних літаків, ракет тощо.

➤ Мінерал торіаніт (Th, U)O₂ містить до 93% ThО₂.

➤ Період напіврозпаду Th - 13,9 млрд. років. Більшість ізотопів Th живе від декількох днів до мілісекунди.

➤ За допомогою ізотопів Th можна встановити геологічний вік (П.Кюрі).

➤ На початку 70-х років в ядерних реакторах витрачалося декілька сот кілограмів торія, а в 1975 р. - 50 тонн

➤ Гідрид торія має склад Th₄Н₁₅.